Я — відповідь на всі свої питання,
мірило всього, я — своє бажання.
І сенс страждання мого те,
ким буду я і що в мені зросте.
Захочу падати все вниз, втрачаючи контроль щомиті.
Чи так і буду я стоять, над прірвою у житі.
Це лиш питання часу і величини моїх очей,
я мушу віднайти і скласти щастя пазл із буденних та нудних речей.
Але чим далі я вперед у далечінь дивлюсь
тим я сильніше вас усіх й майбутнього боюсь.
В мені лунає тихий сміх, та радості у ньому мало.
Сенс показався, посміхнувсь й за мить його не стало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637777
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.01.2016
автор: Олексій Сонях