Так, брате, мій! "Все суще має суть"!
І все буття - не є відкрита книга!
Хтось бачить в річці тільки муть,
Та от, навряд, чи згодна із ним риба?
Вона живе там! Хоче хтось, чи ні,
Та не прожив за когось ні хвилини!
Не треба міряти - які в кого носи,
Лоби, чи оселедці, чи чуприни!
Той - перший - тільки вчиться жити,
І самостійно робить перші спроби,
Бандура в нього зовсім не звучить,
Але на пальці глянь - вони у крові!
А другу - кинув друг, вона в жалобі,
Не помічає, як проходить літо,
А ти про "кому" кажеш, чи про "хоббі",
А тут би з кимось болем поділитись!
Повір, не буду я читати - отого файла,
З скріпкою до твору, бо не відчуваю
В нім істини, що кожен - унікальний!
Складає СУЩЕ! А ВОНО - безкрає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637786
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.01.2016
автор: Василь Стасюк