Закрию очі. Сховаю душу.
Скажу: « Не було ніколи нас».
Тепер я щастя твоє не рушу,
Та не лікує допоки час.
Я змушу розум тебе забути,
Забуду запах і голос твій.
Минуле в згадках – лише отрута,
Холодний іній на краю вій.
Закрию серце. Ніщо не вічне.
Не вічно ж смутку у груди бить.
Та знову й знову по передпліччу
Твоя байдужість так холодить.
Закрию відчай. Бо я сильніша
Наївних мрій у своїх душі.
Ми – тільки люди. І все. Не більше.
Один одному тепер чужі.
Закрию двері. Іди із Богом...
Прощай, минуле! Мені вже час.
Давно немає в душі тривоги.
Давно немає з тобою нас.
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2016
автор: Івга Лис