Я патріот країни тій,
В якій живу і народився.
Нехай всі йдуть у край чужий,
А я полишусь, — де прижився.
Питаєш: «В чому патріот?
Ти ж був неначе мирний хлопець?»
Я відповім: Та є щедрот
На мій, ще невеликий, досвід.
Я — патріот, що сіє й жне,
Що любить землю, плуг та хату.
Не переконуйте мене,
Що десь є край ще більш багатий.
Як патріот люблю людей:
Кому потрібна допомога —
Допоможу. Сиріт-дітей
Підтримаю завжди, чим можу.
Політика — то сиве зло,
Яке людське руйнує щастя.
А Батьківщина — то тепло
Родинне, — не князівська влада.
Русский перевод:
Я патриот своей страны,
В которой вырос и родился.
И речи вовсе не нужны,
Я ей всю жизнь свою гордился.
Ты спросишь: в чём патриотизм?
Ты ж пацифист, которых мало?
Отвечу: это оптимизм,
И доброе моё начало.
Как патриот я сею рожь,
Чтоб нива златом колосилась;
Как патриот презрел я ложь,
Что ядом прорастала в жилах;
Людей люблю как патриот,
Сиротам в нуждах помогаю,
Стараюсь дать своих щедрот
Тому, кто у черты, у края.
Политика мне ни к чему,
Люблю я Родину — родыну*.
Меня ты спросишь: Почему?
Всё просто: прихожусь ей сыном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637816
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2016
автор: Awgusto