До вас звертаюсь, емігранти,
хоча це слово не люблю,
бо здобули свої таланти
ви в Україні. Я молю
святого Бога, щоби долю
щасливу моїм дітям дав,
щоб вас батькі ́вською любов'ю
завжди він ніжно огортав.
Прийміть від неньки України
пошану щиру і уклін.
Вас повели у світ стежини,
та не забули рідний дім.
Порозкидало вас по світі
минуле і важке життя.
Тепер ви силою налиті
душею прагнете злиття
с землею рідною, зі мною,
що не цуралася дітей,
жила єдиною метою
гарантом бути для людей –
надії, віри і любові,
квітучих і щасливих днів,
щоб це лежало у основі
життя моїх дочок й синів.
Завжди ви поряд. Відчуваю
підтримку вашу повсякчас.
Я нині у війні палаю,
вернути хочу Крим, Донбас.
Постійна ваша допомога –
на рани болісні – бальзам.
Я вірю в нашу перемогу,
як вірите моїм сльозам.
Вам, патріотам-українцям,
клянуся кровію офір,
що наші вороги-ординці
нас не зламають! Буде мир!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637874
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.01.2016
автор: natali.voly