Якось раптово так упала ніч…
Жодної зірки, десь поділись хмари.
По тілу гнав мурашки з гаю сич,
В густім тумані лазили кошмари.
Туман клубками бігав за село,
Такий густий, немов кисляк в гладушці*,
Гнав тихий шурхіт, начебто на зло,
Хтось грав на нервах на старій гармошці.
Усе село сховалося в ночі,
Півні не піли, пси давно мовчали.
Лише туман клубився співучи
І світлячки в порічках не згасали…
* Гладушка, гладишка(діалектичне) - глечик
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637897
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.01.2016
автор: Віталій Назарук