Серед зими у снах моїх
Змій сумний задихається в тіні
Скрутившись береже яблуко своє
Згасаючи в печалі одиноко…
Прокидаюсь, впізнаю хто він є.
Життя прокляття плазувати в вічність
Як усі піддатливий комусь
Не мати змоги підвестись…
Бо ніг нема – приречений повзти.
І знову серед зими
У снах моїх хтось є сумний
Я…
Дивлюсь на тебе і кохаю у траві
І після ти тішишся в суницях
Ласуєш горішки і п’єш святі нектари…
Хіба у снах моїх
Під цвітом сакури, звабливо, манеш пальчиком своїм…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638107
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.01.2016
автор: Василь Великий