Вже майже рік живу на чужині,
хоча домівка наче зовсім поруч,
однак приснився дивний сон мені,
що повернусь до нього я не скоро.
Наснилось, що до лікаря іду,
та лікарем він був лиш в міркуваннях,
насправді ж інші речі він робив,
на тілі вибивав татуювання.
На шиї вибив жінку з поглядом сумним,
вінок на ній, і синьо-жовта стрічка,
Збігає стрічка по моїй руці,
хвиляста і стрімка як гірська річка.
І ось на самому її кінці,
біля зап’ястя, де була у мене рана,
пройдисвіт цей неначе подурів,
пройшовся по тій рані немов п’яний.
Лиш мить і сниться вже мені,
як кров стікає по руці і стрічці,
І синьо-жовтий колір як вона міняє свій,
червоно-чорною стає й пече неначе в пічці.
Прокинувся від того, й думаю собі,
що б значити могло оте видіння,
чи на чужині долю я свою знайду?!
чи, повернувшись, у війні загину?!
***
Тим часом полишають рідний край,
наш люд неначе восени лелеки,
У пошуках хтось кращого життя,
Хтось від війни біжить з вогню і пекла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2016
автор: Samus