Чи міцно удача трима булаву,
Чи вітер шмагає презлющий –
Три птахи у серці моєму живуть:
Минуле, майбутнє і суще.
Вони, ці крилаті, з одного гнізда –
Її превелебності долі,
Вони нерозлучні, як трійця свята,
І кожен – в своїм ореолі.
Минулого птах мені душу ятрить
Нездійснених мрій пантеоном,
Та грають барвисті його кольори
На спогадів теплім осонні.
Майбутнє – примарний, кодований світ,
Ці крила – нащадкам далеким…
І світлі надії – його візаві:
Чи холод, чи радість, чи спека.
Карбуємо кроки – у дні і літа,
Рахуєм набутки і гулі…
І треба при цьому завжди пам’ятать –
Сьогоднішнє стане минулим.
То ж кожної миті спиваю нектар
І скарбами щедро ділюся.
А птахи у серці, ця трійця свята –
Вони помиритися мусять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638146
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2016
автор: stawitscky