Обабіч дороги каштани старі,
Ім років із триста.Які вже й посохли,
Котрих розкололи навпіл громи,
А деякі радують цвітом і досі.
У спеку під їхнім тінистим гіллям
Приємно посидіти, тут прохолода.
А восени вкрита всенька земля
Плодами каштанів.Іще таки родять.
Деревам, як людям назначено вік:
Одним довго-довго "скрипіти" помалу,
Комусь молодим відійти в інший світ,
Та встигнуть багато.Добром щоб згадали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638157
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.01.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський