Тебе чекаю восени,
під вітром невгамовним,
під дощем немилосердним,
під круговертю багряного листя,
що летить зверху,
під небом похмурим,
з тугою душі жагучою,
сердешним болем пекучим.
Ти є вогником, у ночі невсипущим,
все у тобі здається найкращим.
Ти плеснув мені в обличчя
почуттями любові,
вогнем душі не вдовольнився моїм.
Я берізку - подружку обійму замість тебе
й попрошу в неї сердешних мук заспокоєння.
Звичка нас стримує на шляху до вирішальних змін,
вона недотлілий вогнища спомин,
засліплює очі сльозою туману.
Розмінними грішми ніколи не стану,
збережу серце від омани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2016
автор: Svitlana_Belyakova