Ох, вітре, вітре…

Холодне  місто.  Чашка  кави,
І  запах  вітру  на  роздоллі...
Для  когось  він,  наче  забава.
Комусь  калічить  парасолі.

Ох,  вітре,  вітре,  не  байдужий...
Твоя  свобода  -  вічна  сила!
Ввійди  в  мою  невільну  душу,
і  подаруй  безмежні  крила!

І  позабувши  про  розлуку
й  фальшивих  намірів  буття.
Подай  мені  "ласкаву  руку",
і  забери  у  майбуття!!!

Хай  полечу  на  зустріч  небу,
і  поклонюсь  твоїм  висотам.
Хай  віднайду  свою  потребу
в  твоїх  великих  горизонтах.

Хай  полечу  на  зустріч  сонцю,
і  досхочу  себе  зігрію.
Щоб  зранку,  стукавши  в  віконце,
Ти  дарував  мені  надію!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638204
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2016
автор: Наталя Загорбенська