Усе минає швидкоплинно,
І не вертається назад,
А ми надіємось і вірим:
-Все буде добре, все гаразд!..
Дитинство й юність промайнули,..
Неначе вчора це було...
Та ми нічого не забули,
Хоч і багато літ спливло...
Манили далі неозорі,
Простори синьо-голубі,
Мрії цікаві і прозорі
Були ж ми дужі й молоді.
Вірили ми у незрадливість,
Все нам здавалося святе...
Чи це було, чи тільки снилось?..
Де все це ділося?..Де?..
І вірні друзі, і робота,
Усе любов"ю осяйне,
Потім сім"я, діти, турботи,
Все дуже рідне і своє...
І невгамовність у роботі,
Все зрозуміле і просте...
Навіть суттєві повороти,-
Нам додавали щось нове...
Життя цікаве й швидкоплинне
В безмежних клопотах земних,
Чи то стабільне, чи й мінливе,
Хоч не було без бід і лих.
Та ми нічого не боялись,
Долали труднощі круті,
І йшли вперед, і не вагались,
Сили були в нас молоді...
Так непомітно дні збігали,
Спішили в даль наші роки...
І щось спинилось...І не стало...
Лишились спогади й думки...
Усе цікаве й швидноплинне,-
Минуло, ніби й не було...
Таке бажане і безцінне,-
Вже відбуяло й відцвіло...
Колись здавалося кохання,-
Вічне, надійне в нас, земне,
Віра в життя і сподівання,
Де все це ділося?..Де?..
Те що всміхалось і манило
В життєве поле чарівне,-
Білою чайкою злетіло,
Тепер лиш в спогадах живе!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638207
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 24.01.2016
автор: геометрія