Білі фарби сніговію
Одягла зима.
Віє, віє, снігом віє -
Світ весь обійма.
І летять, летять сніжинки, як летить зоря
І до нас, моя кохана, серцем промовля…
Пригорни своє кохання, поцілуй вуста,
Доля в нас одна - єдина – доля не проста!!!
Я вуста твої цілую
Ягоди, не цвіт.
Хоч сніжинки пролітають,
Та вони не лід.
Я несу тобі кохання, доленько моя,
Воно в серці озоветься в співі солов’я.
Зацвітуть сади вишневі пелюстки впадуть,
А поля сліди відбиті снігом заметуть...
Білі фарби сніговію
Одягла зима.
Віє, віє, снігом віє -
Світ весь обійма.
І летять, летять сніжинки, як летить зоря
І до нас, моя кохана, серцем промовля…
Пригорни своє кохання, поцілуй вуста,
Доля в нас одна - єдина – доля не проста!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2016
автор: Віталій Назарук