С. Есенин. "В зеленой церкви за горой…" (Переклад на українську мову)

В  зеленій  церкві  край  гори,
Де  верби  вервиці  схиляють,
Билиці  юної  пори
Я  про́скурою  поминаю.

Зронивши  погляд  долі,  ти
Стоїш  попереду  незримо,
І  вій  опущених  шовки
Колишуть  крила  херувима.

Твоя  застигнувша  пора
Не  затемнить  твоєї  долі,
Все  та  ж  рожева  шаль  стара
І  руки  ті  ж,  засмаглі  в  полі.

Все  те  ж  зітхання  нажима
Надламані  на  твої  плечі
За  тим,  кого  отут  нема,
За  морем  хто  живе  в  дале́чі.

Тягучашіє  пам'ять  дня
Пред  образом  життя  погідним.
Молись  за  мене  теж,  бо  я
Безхатченко  у  кра́ю  ріднім.  

[url="http://esenin-poet.ru/v-zelenoj-cerkvi-za-goroj/"][b]Текст  оригіналу[/b][/url]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638352
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 24.01.2016
автор: Роман Селіверстов