То не пошук, не погоня і не втеча,
Ні! То не привид загублених років.
Придивись - то закривавлена малеча,
Плід заборон. Та ні - твоїх гріхів.
Сторінки життя минулих літ,
Навчали нас, оберігали - не вберегли.
Тремтиш та стогнеш, приклавши лід,
Та чи стане легше, вже продали.
Спочатку то була забава, цікавість,
Що згодом сталось - мені того не знати.
І не хочу, бо мене проймає злість,
Ти мала ненькою коханою стати.
А натомість, станеш катом,
Для свого дитя, що вже бачить світ.
Невже так легко дати та забрати?
Ні! Не дозволю, а ти тримай свій лід.
Сподіваюся тобі стане легше.
Я ніхто і не мені тебе судити.
Хоч і бачу тебе я вперше.
Хотів - та не можу залишити.
Це не пошук, не погоня і не втеча,
Не моя помилка і гріх не мій.
Та не може бути винною малеча,
В гріхах батьків і їхніх мрій.
24.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2016
автор: Микола Балюра