Тихенько віяв вітер
І шелестіло листя
Цвіли осінні квіти
І сипались намистом
Із неба ясні зорі.
А ми кружляли в вальсі
Сплелися наші долі,
Думки, бажання, пальці.
З-під ніг земля тікала
Ми підносились в небо
Моя душа співала
І рвалася до тебе.
Дивився в мої очі
Так пристрасно і ніжно,
Повів у темінь ночі,
Всміхався дивовижно.
На мить якусь забулись
І виросли в нас крила
Мов птахи стрепенулись
Й злетіли, що є сили.
Здавалось танцювала
з тобою цілу вічність
і тихо скрипка грала.
Зливались ноти й ніжність.
Сердець злилися стуки
І б’ються воєдино.
Сплелися наші руки…
Ми ціле. Ми єдине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2016
автор: Наталія Дубина