Злишся чому на весь світ?
Стільки наметено снігу...
Злишся, бо кришиться крига
Там, де учора був лід.
Злишся, а кава давно
Не запашна, бо остигла.
Поодинокими стигми
Тінями вкрили вікно.
Злишся, розлючено рвеш,
Ще не написані досі,
Віршів рядки безголосі,
Віри нікому не ймеш.
Злишся, а я усміхнусь,
Ти - капризуля, дитино,
Нівечиш гнівом хвилини,
Я ж бо тебе не боюсь.
Злишся, а болю луна
Вже досягає порогу,
Стиха молитвою Богу,
Чи заспокоїть вона?
Злишся - на себе мабуть?
Стільки розвінчано міфів -
Думаєш схожий на грифа?
Просто мінливий, як ртуть...
25.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638625
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2016
автор: Ліна Ланська