Боже, зривається голос - втомились кричати молитви.
Ми захлинаємось болем.Вбивають твоїх синів.
Моляться люди вдома, що вони знають звідти?
Скільки іще чекати - місяців, днів, років...
Боже, почуй нас вчасно. Ми так не можемо далі.
Ми так не можемо, чуєш? У нас зупинився час.
Дай нам терпіння і тиші... Їм не потрібні медалі.
...Дивиться в кожне обличчя з сумом іконостас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2016
автор: Анна Кириленко