Ось вирушає до зірок наш пілігрим
Потужний струмінь, сопла аж гудять
Що у минулому було згорить у нім
Думки, як блискавки у височінь летять
І на зірках далеких він розкаже всім
Що є планета, яка названа Земля
Що мала війни, сірий страх і грім
Та має дещо, що несе тепер здаля
І це велике, неосяжне, як цей світ
За всі століття то єдине надбання
Зупинить полум'я, хоча і топить лід
І ми даруємо вам це земне знання
Кохання вічне, як святий вогонь
Частинку бога, що для нас це сотворив
А на заміну з простягнутих долонь
Візьмемо Ваше, як отець благословив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638760
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.01.2016
автор: ShuRa