Застукала якось щука
У кутку в"юна,
І подумала: "Сьогодні
Посмакую я !"
Той до неї: "Пані матко,
Трішки підождіть,
Бо ж сьогодні у нас свято,
Зранку їсти гріх.
Недалечко тут є церква,
Висповіда нас,
А вже потім можна й снідать,
Саме буде час!"
І на це сказала щука:
"Ну добре, гаразд,
То ж веди мене до церкви,
Нехай буде так!"
В"юн сказав: "Пливіть за мною,
(Так і попливли).
Та завів її в"юнище
В міцні ятери.
Запливли вони у ятір,
Виходу нема.
Хоч дверей там є багато,
Та лиш для в"юна.
Виплив в"юн, навкруг поплавав
Біля ятера.
І до щуки: "Можеш снідать,
Ти вже без гріха!"
Мораль звісно тут відома,
Й на диво проста,
Покладайся на свій розум,
Не слухай в"юна!..
p/s 1. Хочу ще я щуці сьогодні сказать:
Не роззявляй вершу на чужий калач!
2. Запам"ятай,щуко, істину, не плітку,
Краще буть голодній, ніж попасти в клітку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638824
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 26.01.2016
автор: геометрія