ЖІНОЧКА - НАДІЛЕНА БОЖОЮ МУДРІСТЮ.

                                                                                                   Ліпше    добре  ім’я  за  багатство  велике,
                                                                                                   Ліпша  милість  за  срібло  та  золото.
                                                                                                                                                                                                         (Приповісті  22  :  1)
                                                           
                   Перше,  що  кинулось  мені  в  очі,коли  я  зустріла  цю  тендітну  жінку,  було  усміхнене  обличчя,  яке  вирізнялося  з  поміж  усіх.
                   Віра  Іванівна  притягувала  своєю  приязню,  бажанням  допомогти  та  мала  відмінне  почуття  гумору.    Правило  ,  що  талановита  людина  у  всьому  талановита,  втілилося  в  цій  людині.
                   Майстриня  у  спорті,  вона  також  любила  поезію,  музику,  та  цінувала  мистецтво.  Не  один  раз  ,  відвідуючи  оселю  сім’ї    Дяченків,  я  була  свідком,  як  Віра  Іванівна  декламувала  вірші.    А  на  уроках  фізкультури  в  школі,  які  вона  проводила  на  високому  методичному  рівні,  завжди  була  присутня  музика.
                 Бог  наділив  Віру  Іванівну  мудрістю,  яка  допомагала  їй  вирішувати  різні  життєві  ситуації,  тому  що  Вона  ніколи  не  забувала  про  Нього  .  Пригадую,  як  в  часи  тотального  атеїзму  Віра  Іванівна  завжди  в  молитвах  покладалася  на  Господа  і  все  віддавала  в  Його  пресвяті  руки.  Бог  вислуховував  її,  тому  що  Вона  була  чуйна,  співчутлива,  любляча,  готова  допомогти  іншим,  часто  в  ситуаціях,  в  яких  інші  відмовлялися.  
                 Ще  один  талант,  притаманний  цій  жінці  -  безгранична  любов  до  дітей.  Показовим  було  те,  що  це  було  взаємним.  Її  випускники  при  зустрічі  виявляли  свою  шану  і  любов  до  неї.  
                 Варто  згадати,  що  Віра  Іванівна,  як  ніхто,  талановито  оберігала  своє  сімейне  вогнище,  бо  ж  бути  Вірною  подругою  по  життю  та  доброю  мамою  -  це  теж  неабиякий  талант.  
                 Безумовно,  що  світ  втратив  частинку  добра,  чуйності,  лагідності,  коли  пішла  з  життя  Віра  Іванівна.  Але  всі  добрі  справи,  які  вона  встигла  звершити  у  житті,    дали  свої  паростки  і  помножили  добро  у  вічній  боротьбі  зі  злом.  
                 Життя  Віри  Іванівни  -  це  добрий  урок  і  приклад  для  кожного  з  нас,    в  житті  яких  Вона    залишила  слід.  
                                                                                                                                                                                     Підсудієвська  Оксана,  подруга  Віри.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638849
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.01.2016
автор: DVI