Зима снігами замела сліди
В кафе, що причаїлося за рогом.
За столиком сиділи двоє: я і ти,
Все почалося і скінчилось діалогом.
Зустрінуть вулиці розхристані, німі,
Безликі образи сховаються в провулку.
Лише рояль заплаче в тишині,
В серцях шукаючи мелодіям притулку.
Мінорний вальс нагадує про нас,
Лунає музика акордами печалі...
Згас поцілунок на запалених вустах
І ми - не ми. Є тільки я у цьому залі.
Зима любов снігами замела.
Обривки слів стихали в нотній зливі.
У нас з тобою взагалі любов була,
Якщо ми стали з iншими щасливi?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2016
автор: Deidra