Привіт,мій друже! Як ти поживаєш?
Як в тебе справи? Як життя іде?
Надіюся, мене ще пам'ятаєш,
Бо все ж цікаво: як ти там і де...
Не звично тільки, що уже не поруч,
Що вже минули наші дні разо́м...
Не сковує надійний більше обруч,
Що нас з тобою поєднав замко́м...
Ти десь далеко, але, знай, я й досі
Ділюсь думками,точно,як колись...
Не думай ти, що я забула зовсім,
Як щастя й радість в нас переплелись...
Признаюся, для мене був ти рідним,
Таким близьким, неначе ти-це я...
Тебе вважала прикладом я гідним,
Для тебе була я завжди своя...
Чому колись? Невже усе змінилось?
Що вже не буде наших цих розмов?
Що серце твоє вже комусь відкрилось?
Не може бути...Бо вернусь я знов!
І ми будемо, як колись, до ранку
Все мріяти про щастя в майбутті...
Тоді вкладем ми на папері в банку:
"Хай вдастся все, що хочем ми в житті!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638985
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2016
автор: Софія Флис