Я, напевно, чогось не знаю,
Або знаю уже забагато.
Параноя моститься скраю,
Намагається щось спитати.
Глухота локаторів серця,
Німота у думках прозріння.
Невже шлях в чиїйсь грі простерся,
Я у полудні... я без тіні.
Тричі сплюну для снів спасіння,
і піду далі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639045
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2016
автор: Серафима Пант