Душа, мов оголений провід :
За що і чому ?
Чи дала якийсь я повід,
Що статися мало тому ?
Душа, мов тятива лука,-
Кінець всьому...
Страшною є надто розлука
І немає пояснень тому
Душа, мов розпечений камінь,
Бракує жалю і слів
Останнє проспівано " Амінь ",
Чекаю й боюся снів.
Душа, мов закута рабиня
Кайданами сліз і біди,
Принижена смертю гординя...
Розплата за неї - ти .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639103
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.01.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова