(“Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать“ (Мт. 5, 8)
Щасливий той, хто прагне миру,
Коли війна спустошує серця.
Не сотвори собі кумира –
Люби і шануй свого Творця.
Щасливий той, хто не боїться
Протистояти силам темноти.
Своєму страху посміхніться –
Адже від себе не втекти…
Щасливий той, хто по життю іде
Тим праведним шляхом тернистим.
Лиш він до Господа веде,
Від нього віє духом чистим.
Щасливий той, хто знає міру,
Його не легко спокушати.
Щоб не біситися від жиру ,
Молитись треба, піст тримати…
Щасливий той, хто не шукає
Скарбів земних, земного раю.
Багатий, наче той верблюд,
Що в голки вушко пролізає…
Щасливий той, хто не втрачає
Надію й віру на життя дорозі.
В душі спасіння зірка сяє
І серце не болить в тривозі.
Щасливий той, хто знає таємницю
Життя найбільшу – Божої любові.
Ти їй відкрий душі світлицю –
Прийми причастя тіла й крові…
Щасливий той, хто не забуде
Завіт Новий Небесного Отця.
Живіть в любові Божій люди,
Любов – найбільший дар Творця!
© S.Nemo
27.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639106
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.01.2016
автор: Finist