Душа поета - випічка, що сходить:
В печі емоцій надчуттєвий жар -
Не псуй, зневіро, холодом погоди,
Надміру, слово, злом не кочегар.
Душа поета - пахощі духмяні,
Тонка скоринка, м'якість серцевин;
Навмисне хтось розпалювати стане -
Отримає лиш пригоршню вуглин.
Не крайте душу, не турбуйте марно
Фактур чуттєвих, не зруйнуйте вмить -
Це світ натхнення (тут неординарно).
Не приземляйте птаху, що летить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639157
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.01.2016
автор: Серафима Пант