"В житті не стало місця розумінню,
В житті не стало місця каяттю,
За пазухою носимо каміння
І з ним крокуєм ледве по життю."
поет, Пасічник Анатолій Євгенович,
с.м.т. Нова Ушиця.
Легко образити людину,
Підкинувши "гниленького"
слівця,
Яке в стократ гіркіше від полину,
Бо то є гній, який отруює
серця.
Легко "наплювати" в душу,
На останок - камінь залишити,
Та що поробиш? Пробачати мушу,
Бо із образою ще важче жити!
27.01.2016
Крижановська (Маярчак) Світлана Петрівна,
м. Хмельницький.
ДЯКУЮ ЗА КОРЕКЦІЮ ВІРША КОЛЕЗІ ЛЕСІ УТРИСКО
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639180
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.01.2016
автор: Світлана Крижановська