Давай підірвемо зірки, попіл сховаєм в кишеню.
Зробим настоянку й будем щоночі пити.
Я для тебе любові поцупила жменю
І готова тобі віддарити.
Давай попливемо за вітром, погаснемо зранку,
Знайдемо сенс у руйнації мого розуму.
Не залишу вранці тебе без сніданку.
Нас по небу збиратимуть дозами.
Давай на даху зустрічати кометні ливні,
Щоб надихатись вдосталь от-того диму,
У хмарах дмухнути слоневі на бивні.
Просто я бачу в тобі... Людину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639198
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.01.2016
автор: Луноокая