Скажи без слів,що її любиш
І захопи в полон своїх очей.
Повір, палкого жару в серці не остудиш
В зірковім промені темних ночей.
Вона не потребує золотої чаші скарбів
Й брудних паперів,знаю,не знесе,
Їй би полинути в річище неймовірних мандрів,
Що душу стрімко в небо піднесе.
Врятуй її своїм коханням,
Надавши крил,спрямованих в політ.
Із незрівнянним й пристрасним бажанням
Вона ізнов зуміє осягнути світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639285
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2016
автор: Карина Бєлік