Не чіпай її своїми руками,
У нас усіх проблеми
З гріхами,
Стільки гризоти, стільки
Скорботи:
Ще стільки роботи,
Ще стільки роботи.
Допоки будеш чіплятись
За віру,
Допоки будеш носити
Пам'ять,
Всіх загиблих контрастні
Тіні,
Всіх коханих прозорі
Рани,
Щось у тобі буде битись
Нестримно,
Спочатку високо, потім
Глибоко,
Любов проростає в
Тобі безупинно,
Навіть крізь морок,
Навіть крізь морок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639303
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2016
автор: Мирослав Гончарук_Хомин