Не жалійся, не вини, не виправдовуйся,
Зацвіте, мов сад, гармонія в душі,
Лиш живи, живи по совісті
Й друга свого у біді не залиши.
Ти не бійся більше віддавати,
Аніж хтось колись давав тобі,
Прийде час плоди добра збирати,
Щедрими вдадуться врожаї.
Ти не бійсь любити без віддачі,
Бо така любов – велика сила,
Витри сльози тому, хто заплаче,
Руку дай, кого біда скосила.
Навпіл розділи шматочок хліба,
Спраглому у спеку дай води,
Не чекай від когось на “спасибі”,
Лиш добро, як Бог для нас, твори.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639355
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.01.2016
автор: Шостацька Людмила