[i](“Бо яка користь людині, якщо вона придбає
весь світ, а душі своїй нашкодить?“ (Мк. 8, 36)
[/i]
Життя дорога дуже не проста,
Хто як уміє – так її долає…
Роки дитинства, юності літа –
Усе проходить і усе минає…
Але не варто жити поспішати,
Бажання потаємні щоб здійснити!
Спокус у цьому світі так багато –
Протистояти треба їм уміти…
Багатим можна лиш поспівчувати –
Вони раби багатства свого.
Хотіли б може і весь світ придбати?
Все мало їм! А на душі тривога...
Хтось прагне слави, перемоги в битві,
Трімфу, коли весь народ вітає.
Хтось за рекордами в гонитві,
Когось азарту гріх у гру втягає…
Найважче сильним світу цього –
Хвилює їх як владу зберегти.
Та забувають, що вона – від Бога
Щоб мир і спокій людства берегти.
Спокуси влади важко подолати –
Відмовити не просто сатані.
Але за ноги Бога не впіймати
І не беруть на небі хабарі…
Не буде користі людині,
Коли вона увесь придбає світ.
Як по життя ішов стежині –
Прийдеться перед Богом дати звіт…
Життя дорога дуже не проста,
Усе на світі треба пережити.
Несіть у серці заповідь Христа –
Отця Небесного і ближнього любити…
© S.Nemo
28.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639375
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.01.2016
автор: Finist