Це дуже сумно, та красиво –
Останній лист злетів з гілля,
І опустився, наче диво,
В долоні вітру-скрипаля.
І закружляв він той листочок
У танці з сотнями сестер,
Багряний сплів собі віночок,
Одяг його, як кавалер.
Пішов до осені-дівиці,
Заграв їй струнами дощу.
Від золотої чарівниці
Прощальну пісню він почув.
Сплела фату із павутиння
І на голівку одягла.
Постала горда, мов графиня,
І в танці з вітром розцвіла.
Із сукні сипались тумани,
Спускались птахом на річки.
І в чистім подиху коханих
Згорало листя, мов свічки.
Небесну синь хмарки сховали,
Курличуть сумно журавлі.
Це осінь в щасті заспівала,
Це соло рідної землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639383
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.01.2016
автор: Лана Мащенко