-Де полишає серця спокій мій
Там ледь жевріє образ твій
Поблякли почуттів яскраві тони
Загорну я любові сувій
Пора вже зрозуміть, що сон ми
Що іншому даровані цілунки
Які так палко мені ти дарувала
Це ж протягом скількох ночей
Насправді не мене ти цілувала
Яким ж оманливим був погляд твій
Коханням сповнений, і думав я, що він мій
Насправді для іншого його ти готувала
Що ти була зі мною- чи хоч знала ?
Якими брехливими були слова
Що ти любила говорити
Я дурень вірив їм
Це ж іншому ти мала їх сказати
А ночі наші на мості бажань
Де зорі тобі любив я дарувати
Зі мною любила їх ти рахувати
І-, думав,- обіймати щиро
Тепер ж це став лиш міст страждань
І тут потрібно усьому дати лад
Де доля нас двох поєднала
Хай й там розлучить назавжди
-Чому ж ти не зміг зупинитись
Ти трунком слів зумів насолодитись
Чому ж такий зрадливий погляд мій
Що ти не став мене чекати
Ти так нічого й не зрозумів
Віднині іншому дана
Доля наша на прожиття
Небес почуття дарунок
Насправді лиш чіткий розрахунок
Батьківських примх
Це жадності жало
Його струїло душу,- не мою
Довіку я залишуся з тобою
Хай лиш думками
Нам бути нами
Ну де ж ти милий?
-Ти ж хочеш знати де вона
Набуде чинності героя
Де стомлена моя душа
Стане до останнього бою
Там де жевріє образ твій
Тускніють барви усього довкола
Биття сердець потоне в Леті і й
Сьогодні щезне в пітьмі вчора
Під прапорами піду до перемоги
Навіки стру із серця твої жалі
Я відчай в ньому поселю
І хай веде мене в незвідані далі
Хоча кого я дурю
Я ж молю, благаю
Дай мені впасти від солодкої знемоги
Кого ж я дурю
Хоча нічого не шукаю
Тобі одній хочу присвятити свої перемоги
-Ну де ж ти милий ?
Невже мене забув
В обіймах іншої
Як знайдений нічий
Пішов ти жаль свій топити
Так швидко зумів ти розлюбити
Ту що дарувала тобі подих свій
Невже забув ,як ми тут зустрічались
Під світлом зір ,як тут кохались
І як мені їх ти дарував
Як спраглі любовні напою
Мов газелі спішать до водопою
Бігли ми понад цей став
Невже тобі одна я віддавалась
А ти лиш забрав честь мою і душу
Я знаю себе ти не примусиш
Так швидко забути любити
У відчаї до іншої голову приклонити
-Дай же хоч насолодитись
В обіймах потонути ніжних рук
Та ні не суджено вже тому збутись
Що створить із життя веретена мук
-Де ж ти коханий
Ти тут я знаю
Чи не знаю ...
-Дарована тобою казка
Це мого подиху поразка
Вже не зупинити потоку подій
Не слід чекати - сказав собі то й дій
-Отже забув
Пройшов повз минуле почуттів
й не зупинивсь поглянути
Якби й нічого не означало
Може й не кохав
То я кохала...
- Без сутички я битву цю програв
Скінчилась казочка оця
І ніде правди діти
Історія мого життя- твоя
Й нема куди втекти
Час не загоїть вже ці шрами
То хай же кровоточать рани
Лиш так ми залишимося нами
- Ой у став упало щось
Піти поглянути мабуть
-Що ж так ясніє образ твій
І голос чути як живий
Облиш , ангеле святий,
Не муч і не жалій
Завершімо цей шлях важкий
- О ні ,милий , що ж ти зробив
Чому хоч краплю своєї любові не лишив
В пітьмі життя із недругом кохання
Тобою б запалила вогник в серці зітхання
Слізьми б наповнила келих чужої любові
Тобою б розбавила цей гіркий напій
Щоб не був таким болючим байдужий цей потік подій
- Не знаю , Боже, караєш чи благословляєш
Чи насправді це вона
Це надто болюче ти ж знаєш
Прошу іскру життя загаси
І до себе забери
-Розплющив очі , розплющ ж їх ширше
І благаю живи
О тільки їх не закривай
Ні мене саму не залишай
Без тебе плин життя завмер
Із мого життя ти надію стер
Із нелюбом без тебе мертві часу кола
Що ж так тьмяніє все довкола
Куди ж ти любов нашу береш
У край вічного занепокою
І там тебе я упокою
- Так де ж моя зозуля
Чи довго ще мені чекати
Смію я вам нагадати
Про невиплачений кредит
Я ж можу й відповідь з банку забрати
То доведеться вам його самим віддавати
І попросив би вас по-швидше
Ще необхідно її обов’язки сказати
І бігти по обіді в банк
- Та ні , ну що ви , мабуть втомилась
То й і лягла перепочивать
Петре! Поклич її нехай зійде
Її тут пан Гріш жде
(тихцем)
Біжи ж миттю ти на міст
Вона його там виглядає
І що в ньому вона знайшла
Обідраний голодранець Пустобріх!!!
Тут життя такий шанс дає
Жити як маслі пиріг
І господарства наші поруч
Скільки грошей в одну сім’ю
(минає час)
-Ну де ж вона скажи
Чого так пополотнів
Як привида побачив
Та ж не мовчи
Де вона
Ягідка моя
-Що не з’єднало , пане, життя
То смерть навіки поєднала
Нам без кохання мертвий час
Життя там де двоє одне одному серця віддали
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2016
автор: PipOK