Всі життя чотири броди
На небесні ставлять сходи,-
У дитинстві – зір до Бога
З прощенням, по допомогу
Молоді літа зелені,
Почуття, де ті шалені,
З зверненням в палке щодення,-
Вгору, – для благословення
Руки тягнуть туди знову,
Силу бачучи чудову,
Що дає життю наснагу
І тамує справжню спрагу…
Чим подальше років води,
Тим все вище на ті сходи
У безхмарне те небесне,
Де душевне,- не тілесне!
Коли сповнені роботи
Та безмежної турботи
За всі здобуткові битви,-
Шлемо небу теж молитви
А чим більше доля хлище,-
Піднімаємося вище,
Тож останній – особливий
Брід, де без зупинки зливи
Звіти гарні підсумкові
Про земні роки чудові
Зі словами сповідання,
Суду Божого чекання
Так кінчається драбина
Та для всіх одна-єдина,
Що веде у безкінечність
На святу небесну млечність…
29.01.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639484
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 29.01.2016
автор: Єгорова Олена Михайлівна