Бути дружиною АТОшника - це коли на вулиці бачачи людину в камуфляжі придивляєшся до розпізнавальних знаків, «Звідки він?Раптом це хтось зі знайомих чоловіка?»
Я не страждаю без Тебе зовсім!
Всміхаюсь кожному, шепочу: "Все гаразд!"
Блукаю в серці Твоїм хоробрім,
З душі скидаю сум-баласт!
Я не гукаю Тебе щоночі!
Спокійно роздивляюсь сновидіння!
Забула, якого кольору маєш очі,
І яке у Тебе "коріння"!
Я не шукаю Тебе в перехожих!
Не дивлюсь на шеврони Героїв!..
Не кричу: "Припиніть!" до янголів Божих,
Я помираю... від божевілля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2016
автор: Анастасія ЯНІНА