Пора проснутися, людьми.

Усьо  при  владі  в  шоколяді,
Давно,  давно  в  одних  руках.
Богообранні  при  посаді,
Засіли  вздовж  по  етажах.

Одні    злодії  і  злочинці,
Лукаві  дітки  Сатани.
Усе  вирішують  чужинці,
Як  в  себе  дома  ПОЦани.

Особий  статус    Даунбасу,
Чи  цукермаркети  в  містах…
Все  дурять,  дурять  біомасу,
Брехня  одвічна  на  вустах.

Як  ті  лини  сидять  в  палатах,
Бандитто  –  зайди  чужини.
Брати  ж  мої  у  казематах,
Твої  Україно  сини.

Та  скільки  ж  будемо  терпіти,
Пихатих  виплодків  чуми.
Допоки  ж    маємо    чапіти,
Пора  проснутися,  людьми!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639522
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.01.2016
автор: Дід Миколай