Я докурила сигарету,
Допила третю чашку чаю.
Взяла два пом'яті буклети
І прошептала "ну, буває"
А потім просто обернулась,
Наділа шарфик і пальто
І ще раз мило усміхнулась
Й пішла у напрямку метро
А ти ще довго очманіло
Дивився тупо мені в слід.
Все було так не зрозуміло
Коли мені сказав "привіт"
Я глянула немов на дурня,
"Що хочеш, блазень, ти скажи?",
І ми з тобою мов приблуди
за день все місто обійшли.
А потім нас застукав вечір
І мені нікуди іти
Ти ніжно взяв мене за плечі
Сказав: "Я не відпущу нікуди"
А далі ніч палка, пристрасна,
Слова кохання, поцілунки.
Ти говорив що я прекрасна
І міцно стиснув мої руки.
І так тривало кілька днів,
А потім все кудись пропало
Чи ти цього вже не хотів,
Чи просто чогось бракувало
Білет життя в один кінець,
Це не кохання, а страждання.
Сьогодні бачив ти мене
На жаль, по-моєму, востаннє.
22.09.2015
© sings_ruinies
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2016
автор: sings_ruinies