Задивились блакитні сокирки
В синю даль недосяжних небес
( Ще зозулі вони - черевички) ,
У житах заховалися десь.
Часом стануть вони край дороги,
Світанковими росами вмиті,
Ніжні й гарні мої синьоводи,
Із дитинства далекого квіти.
Подорожніх вони проводжають,
Прикрашають нелегкі дороги,
Сині квіти із рідного краю,
Милі серцю, мої синьоводи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639590
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.01.2016
автор: Шостацька Людмила