Косарі
На висотах казкова розкіш,
А в низинах суцільна рвань,
Не по людськи ти писок корчиш,
Нахапавшись високих звань.
Заховались зірки червоні
Під малинові піджаки,
Правлять злодії у законі,
Розцяцьковані вожаки.
І нещадно шматують мрію,
Аж знеструмлюються думки,
Люд вклоняється гаду-змію,
Рот закривши на всі замки.
Без надії поплили долі
У довічній хмільній брехні.
Бува садять на гостроколі ,
Як палають серця в вогні.
На вершині складають казку,
Під горою квітує сум,
Бід набралося під зав’язку
І струмить водограєм глум.
На світанку упадуть роси,
Рано збудяться косарі,
Помантачать дбайливо коси…
Гарно коситься на зорі.
29 січня 2016 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639616
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.01.2016
автор: Микола Паламарчук