Швыдко так проговорвай.
І ты паймёце памёты жыдовскы
Ітак, сны нашы всі справдылысь.
Мы йіхалы. Дохаты.
Но. Дэ на кого ты но’кныш.
Кіно: ты но 1 на дорозы.
Старый. Хворый. Ну, й шо.
Нам-то тут діло, шо’ферам?
Мы выйіхав, ек захотів.
А захотів я раній
Ззісты блінів ву родні.
Шо. Ты комусь шэ фсфонішь?
Звоны.
Да. Пойізд прыбыв.
Но ты спознывсь. На 10 хвылын.
Шо мні й нежно так обЯсніЛі зя
Дзевы-красуні с раннів.
Вот і й всі фільм сь
Рана Сі Луні.
Ліван у войні ж.
Так шо, дід, вазьВрагТіхСь
І топы но фсю ніч да йіж собі сухарі.
С чім мі і пастраФівСік.
Ну, нам ны дывній,
Чым знаць смысел Чысл.
А зарэ оно злоЖы:
29 студніф
Зо одным.
Гот тобі й ны й сокірк чытвыртынк,
Шо в Крыжанівськ.
Рак жэ в МарСІ ЗЬ?
… ны зразуМіць 7валіЗьм!
Ну, так жэ вот антонБуз шэ мій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639706
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 30.01.2016
автор: Кобзар Лаборськый