Спитаюсь у гір я високих,
Що хмарам розчісують коси,
Спитаю у річок глибоких
Й у трав, де ще ранішні роси
Де шастя знайти,де шукати,
Де доля сміється завжди?
Любити і щоб не втрачати...
Де щастя таке віднайти ?
Спитаю у сонця і неба,
Бо річ ця незмінна в житті...
Мені так багато не треба,-
Лиш крихту у сірім бутті
Спитаю у вітру, що в полі,-
Він знає кутки всі земні...
А може, те щастя у волі,
Тому й недосяжне мені ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639710
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.01.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова