Вона крізь сонце продиралась,
Долала гори та ліса.
Немов хмаринка пролітала,
Лишаючи густі поля.
Крізь вітер дерлась і в туман,
Ще навіть коли крапав дощь.
Та сніг на голову сідав,
Хотіла так тобі помочь.
Ще трохи...чуєшь прийде час
Коли відчуєшь ти її.
Відкриє твій замок у раз...
Любові...прагнув ти завжди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: Рись 27