Павшим патріотам

Боже  благослови  тих,  хто  впав
І  не  за  власні  ідеали  
А  за  те,  щоб  ми  з  вами
Почули  кращого  життя

Щоб  зник  безбожний  той  урод
Своїми  кривавими  руками
Що  людські  життя  загрібали
З  усмішкою  ката  на  устах

Щоби  не  нами  керували
У  кого  гроші  лиш  в  думках  
Хто  по  чужих  головах
Людського  бажання  трупах
Таки  доберуться  мети

Хто  сидів,  хто  крав
Хто  сам  чи  через  кого  людей  вбивав
Не  в  ціну  ставивши  людське
Лишень  б  за  себе  дбав

Хто  неньку-Україну  полюбив
Справедливість  в  серці  ростив
І  не  шукаючи  вигоди
За  неї  б  голову  зложив

Що  пліч-о-пліч  стояли
З  тими,  хто  наше  майбутнє  боронив
У  кого  дух  нації  зростив
Бажання  чути,  що  люд  сказав
І  знання,  що  має  бути  так

Хай  ці  би  нами  керували
Що  через  них,
І  ми  б  це  знали,
Керували  ми  з  вами

Щоби  врешті-решт  правда  запанувала
Щоби  старечі  руки  праці  не  знали
Достойні  кращого  життя
В  достатку  літа  щоб  доживали

Щоби  не  шукали  заробітку
Деінде  у  чужого  пана
З  жадібністю  знедолених
Чужий  хліб,  як  свій,  наминать

Щоби  у  себе  панувати
У  достатку  ростити  дітей
Свою,  не  іншу,  державу  підіймати
Множити  для  своїх  людей

Щоби  безоплатно  лікували
Безкоштовно,  щоб  навчали
Не  в  руки  заглядали
А  в  людську  душу

Культура  щоб  своя  була  й  наука
Українські  романи  щоб  читали
Українські  фільми  споглядали
У  нас  же  свій  менталітет

Щоби  своїм  розумом  жили
І  не  шукали  допомоги
У  Європи  чи  Росії
У  них  свої,  а  у  нас  свої
Мрії,  бажання  і  надії

Підказок  інших  не  потребуєм
Ми  себе  знайшли
І  знаєм,  як  потрібно  жить

Безчасно,  хто  голову  поклав
З  вірою  застиглою  в  очах
І  ми  її  не  підведем
На  ваших  славних  кістках
Націю  нову  збудуєм

Державу,  що  ви  не  зможете
За  вас  ми  створимо
Й  життя,  що  вам  вже  не  прожить
За  вас  достойно  проживем

Щоби  нами  ви  могли  гордитись
І  знати  померли  не  даремно
Ми  не  допустимо  чужого  пана
Шкода,  що  так,  Україні  суджено  родитись

Славно  павші  герої
Ми  вашу  пам’ять  не  зганьбимо
Ми  не  полишемо  прагнень  і  надії
Віднині  нашими  стали  ваші  мрії

Ми  перестали  вже  боятись
Докупи  стали  ми  єднатись
І  світоч  ваш  нехай  веде
Туди,  куди  хотіли  ви  дістатись

В  державу,  у  якій  хотіли  жити
В  майбутнє,  що  хотіли  для  дітей
В  прийдешнє,  де  буде  України  слава  
В  наступаюче  благополуччя  для  людей
Де  вже  не  буде  безчасно  втрачених  житей

Нехай  у  вічність  відійдуть
Усі  ваші  мрії
У  які  вірили  надії

Ми  ж  не  полишимо  старань
Віддамо  все  для  намагань
У  кращім  світі  вас  пом’януть

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639732
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 30.01.2016
автор: PipOK