* * *
Вас так багато і так мало водночас,
Ви є щодня, але мені цього не досить.
Вітрець голубить крижані вербові коси,
Вербиця стогне від обіймів чи прикрас…
Ви хто? Самітник чи таємний ловелас?
Кокетувати з Вами – справа непроста:
Коли Ви поряд, я втрачаю чарівливість.
Колючий сівер, не приховуючи хтивість,
Катує пристрасно крижинками вуста…
Кому, скажіть, Ви зараз пишете листа?..
Сівер – (діал.) холодний вітер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)