Світ сьогодні стає грозовим:
Ворог суне, вбиває, гребе.
Оборонцю, вертайся живим,
Зачекалися вдома тебе.
Тільки темну навалу спини,
На поріг не пусти хижака.
Пахнуть кров’ю в степу полини,
Смерть косою махає, жаха.
До воріт ходить мама щодня
І верта в надвечір’я сумне.
У незгасній тривозі рідня:
Коли ж лихо це згине, мине?
Та сусіда ще точить ножа,
І манкуртів готує в похід.
Як болить українська душа,
Незагойною раною схід…
30.01.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639854
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.01.2016
автор: Вячеслав Романовський