Удесятеро менше їх було,
тих, що на смерть за Україну стали
Від ворогів жахливої навали,
яка у собі втілювала зло.
Ці хлопці мало бачили в житті,
багато з них ще навіть вус не брили,
Край захистити свій були щасливі
і, як один, не зрадили меті.
Сьогодні розуміємо усі —
у вічі Смерті глянути непросто,
Їй байдуже якого віку, зросту
і бонусів не роздає красі.
Нам шанувати треба імена
тих, хто себе самих не шкодували,
Тих, хто прожив, до болю, дуже мало,
Історія їх славна, хоч сумна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2016
автор: Патара