[i]Нехай ця ніч для тебе буде тихою,
хай не тривожить пам'ять, світ, ані сезон
зими… Нуртує так нестримно віхола,-
а я чатую поруч твій спокійний сон -
в люцернах літа спеку невтамовану,
ліловий присмерк матіолових краплин,-
метелик, що морозом намальований,
на шибці зимній - паморозь світлин.
Зима мине, завій сніги потоками
спливуть, як час… Сполошить сонце дім,
метелик враз розтане … і без докору
ти тільки не жалкуй, не мартвся, річ не втім,
що все з водою йде і не лишається,-
вгорі розвидниться, стужавіє весна:
ще світла не гаси, то не ввижається,-
чиї там крильця мерехтять опріч вікна?[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640111
Рубрика: Присвячення
дата надходження 31.01.2016
автор: Лана Сянська